Головна Новини Ризик виникнення постковіду: стать може мати значення

Ризик виникнення постковіду: стать може мати значення

Пандемія COVID-19 по-різному може впливати на чоловіків та жінок. Група італійських і американських вчених дійшли такого висновку на основі даних досліджень, опублікованих з березня 2020-го до жовтня 2021 року.

За даними метааналізу симптоми депресії проявлялися у 25% пацієнтів, що перенесли захворювання на COVID-19. Але при цьому у жінок депресія після хвороби зустрічається частіше, а симптоми сильніше. Припускають, що це пов’язано з більшим впливом на жінок факторів ризику: попередніх депресивних і тривожних розладів, тиску зовнішнього середовища, домашнього насилля.

Існує значний ризик психіатричної та неврологічної захворюваності протягом 6 місяців після зараження COVID-19, особливо у пацієнтів з тяжкою формою. Ця захворюваність може бути пов'язана з фізичними проявами постковіду. В той же час найбільше шансів постраждати від тривалих проявів ковіду – а це втома, задишка, м'язові болі, тривога, депресія, "туман в голові" – мають жінки до 50 років.

Однією з причин виникнення тяжких форм COVID-19 є надмірна реакція імунної відповіді зі збереженням системного запалення після зникнення вірусної загрози. І на цьому рівні також відзначають відмінності між чоловіками та жінками, зокрема в імунологічних параметрах: у чоловіків і жінок різна кількість лейкоцитів, співвідношення нейтрофілів і лімфоцитів, а також різні тол-подібні рецептори, які беруть участь у відповіді на мікробні інфекції. Крім того, вищий рівень андрогена у чоловіків може призводити до посилення експресії трансмембранної серинової протеази 2, що бере участь у праймуванні spike-білка під час інфекції SARS-COV2. Це може бути причиною, чому чоловіки більше схильні до інфікування ковідом.

Такі відмінності можуть вплинути на процес запалення, який у жінок завершується швидше, ніж у чоловіків, ймовірно через протизапальну дію естрогену. Не дивно, що статеві відмінності визначають не лише імунну відповідь, але й результат COVID-19, а також всмоктування, метаболізм та переносимість препаратів і, таким чином, ефективність лікування COVID-19.

Вищезгадані механізми можуть бути залучені до патофізіології “довгого ковіду”, при якому хворі не одужують протягом декількох тижнів або місяців після зараження. В цілому, ймовірність розвитку постковіду у жінок вдвічі вища, ніж у чоловіків, але приблизно до 60 років, коли рівень ризику стає однаковим. Причиною може бути екстремальна запальна реакція, спричинена вірусом, чи аутоімунна реакція через молекулярну мімікрію вірусу з деякими компонентами нашого організму. Аутоімунна гіпотеза може виправдати вищу частоту цього стану у жінок.